Ханука – це не лише свято вогнів, а й надії, що починається під час виконання ханукального гімну «Маоз Цур» («Опора порятунку мого»). Він несе надії нам на те, що підступи ненависників будуть зруйновані і молитви наші будуть почуті.
Цікаво, що вже сім століть євреї міркують, хто був автором цього гімну, що оповідає про нашу історію, прославляє диво та надію — рабин Мордехай бен Гілель чи рабин Мордехай бен Іцхак. Обидва жили в ХІІІ столітті, були світочами Тори в німецькій громаді. Слід додати, що сам гімн має кілька різних мелодій. І те, що співали євреї в Італії та на Балканах, відрізнялося від мелодії, яку виконували в Голландії та Польщі. Були суперечки і про кількість куплетів даного гімну, і про важливість і навіть про небезпеку виконання.
Однак це ніяк не позначилося на важливості як самого гімну, так і нашої вікової традиції. Адже розбіжності щодо низки питань не зменшують бажання творити добро, вірити в милосердя Всевишнього і нести світові світло мудрості та надії.
Як правильно виконати заповідь запалення ханукальних вогнів і як краще розповісти про святість давно минулих днів? Ці питання хвилювали наших мудреців Талмуду ще III столітті нашої ери. Трактат Шабат (сторінки 21б-24) Вавилонського Талмуду обговорює всі деталі святкування Хануки. Тоді ще не застосовували ні парафінові, ні воскові свічки і основним джерелом горіння була оливкова олія. Знавець законів Тори, особливо в галузі чистоти та здоров’я, глава релігійної академії, миротворець у плані міжконфесійного діалогу рабин Єгошуа бен Леві говорив: «Для запалення ханукального світильника підходять усі олії, а оливкова олія найкраща». Слід зазначити, що оливкова олія як джерело горіння, як продукт харчування, як і важливий атрибут релігійних ритуалів використовували і використовують як євреї, так і інші національності. Оливкова гілка — символ низки країн і народів. Але тут же, в Талмуді, наводиться думка мудреця Рабба бар Нахмані, який став у 18 років главою релігійної академії і прозваного за цілеспрямованість і особливий характер «зрушує гори». Він використовував для ханукального ритуалу кунжутне масло, оскільки воно горить і згоряє не так швидко, як оливкова. Знаючи характер мудреця Рабба, учні акуратно розповіли йому про рекомендації мудреця Іегошуа, передчуваючи його різку критику. Але Рабба прийняв думку мудреця Єгошуа. Не тільки тому, що вогонь від оливкової олії яскравіший, але й через те, що сам Єгошуа був відкритий до інших думок.
Рабин Григорій Абрамович.
Зі святом!
