На фото – Марчелло Мастроянні зі своєю мамою – Ідою Мойсіївною Ідельсон, уродженкою Мінська.
Бабуся та дідусь актора – Мойсей Хаймович та Малка Соломонівна – вихідці із Західної України. Все життя їхня дочка Іда, мати Марчело – майбутнього генія кіно, зберігала таємницю свого єврейського походження, особливо при Муссоліні та в роки війни, і розкрила її лише перед смертю сестри свого чоловіка.
Дитинство та юність Мастроянні пройшли в Турині та Римі. Під час Другої світової війни Мастроянні був депортований німцями до табору на півночі Німеччини, проте зумів втекти звідти і протягом кількох місяців переховувався у Венеції. Після закінчення війни переїхав працювати до Риму, де почав грати, спочатку на аматорській сцені – у трупі Лукіно Вісконті. Вистави тих років були витримані в суто неореалістичній тональності, як і перші фільми за участю молодого актора.
Його називали символом італійської “дольче віта”.
Хоча Мастроянні з 1946 року був одружений з Флорою Карабеллою, своє справжнє кохання він знайшов у Франції. Там він зустрів актрису Катрін Деньов, з якою у нього продовжився роман 4 роки, після чого, у травні 1972 року у них народилася дочка Кьяра — згодом відома актриса.
Того дня, дізнавшись про народження доньки і очманілий від щастя, Мастроянні напував шампанським перехожих.
Він завжди любив бути в центрі уваги і так дбав про зовнішність, що часом бавив цим близьких друзів. Федеріко Фелліні згадував, що для ролі в “Джинджер і Фред” він умовив Марчелло пожертвувати чудовою шевелюрою та “облисіти”. Через пару годин роботи перукар за допомогою воску та ножиць зробив на маківці “італійського нареченого” значну прогалину. З того самого часу знімальна група спостерігала, як життєрадісний Марчі сумнів і похмурнів, а неодмінним атрибутом його образу став капелюх, який актор не знімав за жодних обставин – ні на вулиці, ні в гостях, ні на прийомах.
Жінки любили Марчелло, не давали йому проходу. Цілі екскурсійні автобуси, набиті літніми американками, щотижня під’їжджали до його вілли, аби побачити знаменитого італійця. Спочатку він навіть виходив на балкон і махав їм рукою. «Я був вкрай здивований їхньою реакцією, – зізнавався актор, який вважав себе не дуже привабливим. – Адже я ненавидів себе, свої кволі руки, тоненькі ніжки, короткий ніс та м’ясисті губи, і заздрив тонким губам Жана Габена…»
Звичайно, він кокетував, адже пальців на руках не вистачить, щоб перерахувати жінок, яких він обіймав не лише на екрані. На якийсь час поряд з ним з’являлися: Урсула Андресс, Жаклін Біссет, Катрін Денєв, Фей Данауей, Аніта Екберг, Настасья Кінскі, Ромі Шнайдер, Софі Лорен, Марта Келлер, Моніка Віті.
Щоправда, Софі Лорен усіляко відхрещувалась від любовних стосунків із Марчелло: “Він завжди був для мене просто другом, який живе по сусідству. Ми багато знімалися разом, я пам’ятаю кожну нашу роботу, фільм за фільмом, кадр за кадром. Думаю, рідко в історії всього світового кіно між акторами була така гармонія, як між Марчелло та мною, Марчелло теж не розкривав секретів взаємин з Лорен.
Він взагалі не любив поширюватися про своїх жінок. “Я ніколи не рахував жінок – я їх тільки любив! – одного разу зізнався він. – У цьому житті вони дали мені кохання. Можливо, я дав їм менше”…
Фото: Марчелло Мастроянні з мамою Ідою, на терасі будинку в Римі. 1963 рік.
