2 частина
Великий театр
Перший значущий виступ у Великому театрі у Майї Плісецької відбувся напередодні фатального для Радянського Союзу дня. Менше, ніж за добу до початку Великої Вітчизняної війни, на сцені філії ДАБТу відбувся випускний концерт хореографічного училища. Але після була велика перерва. Щоб продовжити навчання, 16-річна дівчина зважилася самостійно повернутися до Москви, де навіть під час війни тривали заняття в хореографічному училищі. Вона знову була зарахована, цього разу – одразу до випускного класу. У 1943 році навчання було закінчено і Майю одразу ж прийняли до штату Великого театру. Успіх не забарився. Плісецька здобула визнання у балеті «Шопеніані», де вона виконувала мазурку. Кожен стрибок Майї викликав незмовні оплески.
Шлях до вершини кар’єри Плісецької можна порівняти з підйомом сходами. Наприклад, у балеті «Спляча красуня» вона була спочатку феєю Сірені, потім феєю Віолант, а потім Авророю. У «Дон Кіхоті» балерина станцювала майже всі жіночі партії і нарешті відкрила роль Кітрі. 1948 року Майя станцювала Жизель в однойменному балеті. З того часу у Великому театрі вона стала прима-балериною.
Кіно
У 1952 році Майя Плисецька вперше з’явилася в кіно. Її можна побачити у картині «Великий концерт» Віри Строєвої. Ну а потім пішли кінофільми-балети: «Лебедине озеро», «Казка про Конька-Горбунка» та «Анна Кареніна». Приму Великого запросили до фільм-опери «Хованщина». Балерина брала участь і в екранізації балетів “Айседора”, “Болеро”, “Чайка”, “Дама з собачкою”. 1974 року її запросили разом із солістом Великого театру Богатирьовим для теленомера «Ноктюрн» на музику Фрідріха Шопена з балету «Вночі» хореографа Джерома Роббінса.
1968 року балерина зіграла Бетсі в екранізації роману «Анна Кареніна» Зархі. Також Плісецька знялася у ролі Дезірі у стрічці «Чайковський» Таланкіна. Потім Вайткус покликав танцівницю на роль музи Чюрленіса у картину «Зодіак». 1976 року актриса зіграла зірку балету в телефільмі «Фантазія» за повістю Тургенєва «Весняні води».
Документальне кіно
Авторів документального кіно стала цікавити доля артистки, становлення її кар’єри, різні межі особистого та творчого життя. Найяскравіші документальні фільми про Майю Михайлівну: «Майя Плісецька. Знайома та незнайома» та «Майя Плісецька». Крім того, її творчості присвячені стрічки «Майя» режисера Сакагуші для японського телебачення, «Майя Плісецька» (режисер Делюш), «Maya Plisetskaya Assoluta» (режисери Єлізабета Капніст та Крістіан Дюма-Львівські).
Танцювальна кар’єра Майї Михайлівни виявилася напрочуд довгою – вона залишила сцену лише у віці 65 років.
Особисте життя
Зі своїм чоловіком Родіоном Щедріним Майя познайомилася в гостях у Лілі Брік. Балерина та композитор, здавалося, не дуже зацікавилися один одним. Плисецька була на сім років старша за Щедріна. Тільки через три роки після знайомства вони почали зустрічатися і провели відпустку в Карелії. А восени 1958 року одружилися.
«Він продовжив моє творче життя як мінімум на двадцять п’ять років», – розповідала Плисецька про чоловіка. Вони ніколи разом не нудьгували. Щедрін протестував, але Майя так і не наважилася народити дитину та піти зі сцени.
Чоловік її виправдовував, кажучи, що балет передбачає чудову статуру, а після пологів постать будь-якої жінки неминуче змінюється. Багато балерин, стверджував він, втрачали професію через вагітність.
80-90-ті роки
Стиль танцю балерини став загальноприйнятим каноном. Несподіваний поворот у долі прими стався 1983 року. Їй запропонували бути художнім керівником балету Римської опери. На цій посаді Майя була півтора роки, періодично приїжджала до Риму. Вона поставила Раймонду для відкритої сцени в Термах Каракали, представила свою Айседору і організувала Федру.
У січні 1990 року Плисецька станцювала свою останню виставу у Великому театрі. Нею стала «Дама із собачкою». Балерина пішла з театру через суперечки з художнім керівником.
Нагороди
Майя Плісецька удостоїлася безлічі різноманітних нагород. Балерина Герой Соціалістичної праці, повний кавалер ордена «За заслуги перед Батьківщиною», Командор ордена Мистецтв та літератури (Франція), Командор ордена Великого князя Литовського Гядимінасу, має Орден Леніна, Орден Почесного легіону (Франція), Ленінську За заслуги перед Литвою, Орден Вранішнього сонця III ступеня (Японія), Орден Ізабелли Католички. Заслужена артистка РРФСР, Народна артистка СРСР та РРФСР, лауреат різних премій.
